Марія Ельсаєд, колишня фасилітаторка кар'єри в ISSofBC, розповіла в Ісмаїлітському центрі Ванкувера про свій досвід після того, як вона покинула свій дім в Україні через війну, і про те, що дало їй сили, коли вона долає нові виклики в Канаді.
Як ви можете бачити з її історії, Марія приїхала до Канади, маючи дуже мало, але завдяки своїй рішучості, підтримці громади та співчутливому духу, вона не тільки побудувала життя в Британській Колумбії, але й процвітає у своїй новій громаді. Ми сподіваємося, що вам сподобається читати її надихаючу історію:
Мене звуть Марія, і я родом з України. Коли я вперше приїхала до Канади, мене переповнювала суміш хвилювання і трепету. Залишаючи свій дім, сім'ю, друзів і роботу, яку я любила, я крокувала в невідомість.
Викликів, які чекали на мене, було багато - пошук відповідного житла, пошук роботи, забезпечення надійного садочка та школи для моїх дітей, а також складне завдання почати все спочатку в чужій країні.
Починаємо спочатку
Я приїхала до Канади з чоловіком, дітьми і 300 доларами в кишені. Ми залишили свій дім і два успішних бізнеси.
Ми з чоловіком обрали Канаду як безпечне місце для нашої родини. У нас не було ні друзів, ні родичів у Канаді, але ми завжди будемо вдячні родині, яка прийняла нас незабаром після нашого приїзду до Канади.
Одним із найскладніших аспектів нашої подорожі по переселенню була початкова боротьба за стабільне житло. У новій країні з незнайомими процедурами та обмеженими ресурсами ринок житла був схожий на лабіринт.
Завдяки наполегливості та допомозі громади ми врешті-решт знайшли місце, яке можна назвати домом для моєї родини. Я познайомився з дивовижною родиною через громадську групу, яка щедро запропонувала нам житло зі знижкою на перші кілька місяців після нашого приїзду, і так ми знайшли наш перший дім. Вони підтримували нас любов'ю, турботою, спеціальною домашньою їжею, продуктами та шкільним приладдям.
Ми також отримували пожертви від звичайних людей: їжу, продукти, одяг, меблі та багато іншого. Ми отримали все необхідне для нашої сім'ї; це було так багато речей, що я почала ділитися ними з іншими українськими сім'ями!
Пошук роботи був ще однією перешкодою, з якою я зіткнувся.
Незважаючи на мою кваліфікацію та досвід, я зіткнулася з бар'єрами, пов'язаними зі знанням мови та різницею у професійних сертифікатах. Але саме тут у гру вступає краса розмаїття. Канадська громада, відома своєю інклюзивністю та підтримкою, простягнула мені руку допомоги. Організації пропонували мовні курси, ярмарки вакансій та програми наставництва, які не лише покращили мої навички, а й додали впевненості в собі.
Бути далеко від моєї сім'ї та друзів було найважче, але громада, де ми жили, стала нашою великою родиною, надаючи нам безцінні настанови, дружбу та відчуття приналежності.
Віддавати, незважаючи на труднощі
Я хочу підкреслити, що мій особистий шлях надихнув мене допомагати іншим, хто стикається зі схожими проблемами. Як волонтер, я присвятила свій час допомозі українцям у працевлаштуванні, складанні резюме та пошуку роботи. Було дуже приємно спостерігати за їхньою трансформацією, бачити, як розкриваються їхні навички та потенціал, як вони повертають собі впевненість.
У процесі роботи я зрозуміла, що знайшла своє справжнє покликання - роботу, яка ідеально відповідає моїм навичкам, досвіду та сильному бажанню допомагати іншим долати їхні власні виклики. Мені пощастило працевлаштуватися на посаду координатора кар'єри в ISSofBC, що дозволило мені продовжувати підтримувати людей, які, як і я, прибули до Канади кваліфікованими та вмотивованими особистостями, але несуть на собі емоційний тягар країни, яку роздирає війна.
Роздуми про свою подорож
Незважаючи на ці труднощі, у моїй подорожі по переселенню були й корисні моменти, а головне - зв'язки, які я сформувала, і стійкість, яку я здобула. У Канаді цінують різноманітність, і саме в цьому плавильному котлі культур я відкрила для себе багатство поглядів і досвіду. Ця взаємодія збагатила моє життя, розширила мої горизонти і дозволила мені зростати як особистості. Теплота та інклюзивність канадської спільноти перетворили відчуття чужинця в чужій країні на частину різноманітного гобелену, який робить цю націю такою яскравою.
Розмірковуючи про свій шлях, я хочу, щоб ви винесли з моєї розповіді одну річ: величезну силу, яка криється в розмаїтті. Саме приймаючи наші відмінності, тримаючись разом і підтримуючи одне одного, ми розвиваємо стійкість і створюємо гармонійні спільноти.
Війна на моїй батьківщині зламала багатьох українців зсередини, але саме завдяки колективній силі та стійкості ми піднімаємося над труднощами. Моя власна подорож є свідченням того, що, хоча ми можемо стикатися з різними битвами, ми єдині в нашому прагненні до кращого життя для себе та своїх родин.
Усім іммігрантам, які стали на цей шлях, я хочу, щоб ви пам'ятали, що ви не самотні. Канада та її співчутлива громада тут, щоб вітати вас, підтримувати і допомагати вам налагоджувати своє життя. Використовуйте можливості, що виникають, звертайтеся по допомогу, коли це необхідно, і ніколи не втрачайте з поля зору свою внутрішню силу.
Сила різноманітності
Моя подорож до Канади не обійшлася без труднощів, але нагороди та підтримка, які я отримав, значно переважали труднощі. Завдяки доброті незнайомих людей, підтримці громадських організацій та відкритості цієї великої нації я знайшла своє місце в Канаді - місці, де цінують різноманітність і виховують стійкість.
Продовжуймо святкувати наші відмінності, простягаймо руку допомоги та налагоджуймо зв'язки, що виходять за межі кордонів. Разом ми зможемо побудувати майбутнє, в якому різноманітність не просто толерантно сприйматиметься, але й святкуватиметься як сама суть нашої спільної людської природи.
Дякую вам і нехай дух різноманітності та стійкості веде нас усіх.
Невдовзі після презентації своєї історії в Ізмаїльському центрі Марія розпочала новий етап своєї подорожі, влаштувавшись на нову роботу кар'єрним менеджером у WorkBC у Нью-Вестмінстері.
